«Пацієнт ще дихає»: Як Басів Кут не перетворити на «септик»

Закинуте, занедбане і безхозне озеро Басів Кут у місті продовжують практично «ховати живцем». Люди забруднюють водойму каналізаційними скидами, а Держекоінспекція цього не помічає. Принаймні, там кажуть, що все в нормі. Про це інформує кореспондент ERVE.UA.

На сайті Рівненської міської ради ще 27 березня з`явилася електронна петиція з приводу забруднення озера Басів Кут каналізаційними відходами. За одинадцять днів вона набрала необхідних 300 підписів громадян.
Згодом з`явився і коментар від місцевої влади. В якому зазначили, що на обслуговуванні комунальних підприємств міста перебуває лише пляжна частина водойми. А інформацію про забруднення направили на перевірку в Держекоінспекцію у Рівненській області.



Перевірок не буде

Як розповіла начальниця відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Держекоінспекції у Рівненській області Олена Пісковець, питання моніторингу із структури зняті.

«Якщо є звернення від громадян, тоді ми беремо проби води і робимо аналізи. В іншому випадку - ні».

Як зауважив у розмові із кореспондентом ERVE.UA голова Рівненського Екоклубу Андрій Мартинюк, міністр охорони і довкілля України Остап Семерак зняв повноваження щодо питання моніторингу з Держекоінспекції, адже структура дуже корумпована і нині її реформують. Однак, виникає питання, якщо не екологічна інспекція, то хто повинен займатись екологічним моніторингом?

Поганих аналізів не буває

Нещодавно із проханням перевірити рівень забруднення Басів Кута  в Держекоінспекцію звернулосяУправління рибоохорони в Рівненській області. Вони попросили провести лабораторне дослідження води, щоб визначити, чи є ймовірність загибелі риби.

«Наш відділ 10 березня брав проби води в озері Басів Кут та в озері на території гідропарку, що на вулиці Севастопольська та Здолбунівська. Перевищень норми не виявили», - розповідає Олена Пісковець.

Вона також зазначила, що показники Басів Кута прирівнювали до рибогосподарських водойм, які мають бути дуже чисті. І як виявилося, Басів Кут не поступається місцем рибним озерам.

«Скарг та листів з приводу забруднення озера каналізаційними відходами до нас не надходило», - зазначила Олена Пісковець.

Винні самі рівняни та влада

Вислів «Де живуть, там і смітять» підходить до ситуації, яка склалася з місцевим озером. За словами Андрія Мартинюка, основною причиною проблеми озера є не виконання законів. В першу чергу Водного кодексу.


Фото: ERVE.UA

«Каналізаційні скиди відбуваються перш за все через безсовісних людей. Далі - неспроможність нашої влади виконувати українські закони. Наша обласна та районна ради постійно порушують природоохоронне законодавство України і їх за це ніхто не карає», - зауважує Мартинюк.

Його думку поділяє і професор кафедри гідротехнічного будівництва НУВГП Дмитро Стефанишин.

«Озеро Басів Кут забруднюється тими, хто побудував на березі будинки, можливо навіть без певних екологічних обґрунтувань» , - говорить Дмитро Стефанишин.

Окрім цього, не зрозуміло, чому саме на ділянках, які не облаштовані каналізацією з`являються житлові будинки. Та й взагалі, чи можна на цих ділянках зводити будівлі. Адже, стаття 88 Водного кодексу України забороняє зводити будь-які будівлі в межах прибережної захисної смуги водойми.

Користь для городу – смерть для риби

До того ж люди облаштовують не лише житло в межах берегу, а й городи та займаються садівництвом.

Як розповів кореспонденту ERVE.UA Андрій Мартинюк, результатом таких дій, наприклад, є цвітіння річки Устя.

«Річка дуже страждає від ведення сільськогосподарського виробництва. Починають вносити різні добрива. Частина з яких потрапляє у водойми. В результаті відбувається таке явище як цвітіння, вода стає зеленою. В результаті, коли зелені водорості розвиваються у воді, від надмірної кількості фосфору, азоту і калію, рибі немає чим дихати і вона гине. Це зазвичай відбувається влітку», - каже Мартинюк.

Натомість у Держекоінспекції нам повідомили, що нещодавно також проводили аналіз річки Устя. Проте ніяких перевищень норми знову не виявили.

Самоочищення

Виявляється, не потрібно постійно чистити водойму, якщо вона забруднена. На це щоразу потрібно виділяти кілька мільйонів, щоб привести все до ладу.


Фото: ERVE.UA

Є простий вихід із ситуації – не забруднювати і вода очиститься сама. Проте нині ситуація як в місті, так і в області критична

Максимально-манімальний штраф

Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 59) передбачено штраф у розмірі 136 гривень. Це максимальна сума, яку особа може заплатити за забруднення водойми. Таких штрафів ніхто не боїться, через це і смітять.

«Якщо є перевищення показників озері ми інформуємо міську раду для вживання певних мір. А якщо ми виявляємо несанкціоновану трубу тоді звертаємося у правоохоронні органи», - зазначає Олена Пісковець.

Відтак за водоймами у Рівному слідкувати нікому, озеро брудне і всі ми про це знаємо, але відхилень Держекоінспекція не знаходить. І радше виконує, свого роду, наглядову функцію. А перевірки проводить лише за викликом. Та й їх, як бачимо, не багато.

Вікторія МАКСИМЧУК

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: