Перейменування вулиці Пушкіна на Андрея Шептицького. Є ще надія...

фото: http://portal.lviv.ua/

Декілька років тому мав змогу побувати у монастирі в Анаї, де знаходяться мощі Святого Шарбеля. Це місце спокою, яке наповнене Божою любов’ю. Цілий день до мощей святого поспішають люди з цілого світу, щоб випросити необхідні ласки, або подякувати за отримані. І так до самого вечора. Здається, що двері монастиря закривають, бо надходить ніч, щоб набратися сил монахам до наступного дня, щоб знову приймати паломників. Однак для мешканців селища і сусідніх околиць тільки починається паломництво до монастиря. І це найбільше вражає. Спостерігав декілька годин, як під стіни монастиря під’їжджають машини і переважно молодь виходить, зупиняється на декілька хвилин, щоб вилити свою душу. І так безупинно, до глибокої ночі.

Це для мене було дивно і зворушливо, що молоді люди жертвують своїм часом, розвагами, щоб тільки помолитися. Пізніше дізнався, що вони приїжджають, щоб подякувати Богу і великому святому за прожитий мирний день, і просять про наступний мирний день, оскільки ще чується відлуння війни, яке стало причиною більшого довір’я до Бога. Навіть біля монастиря, не говорячи вже про місто Бейрут, стоять цілодобово на сторожі бійці.

Ці люди пережили війну, бачили її жахіття, наслідки і навчилися цінувати кожен день. І за мир дякують Богові і Святому.

Подібну ситуацію маємо в Україні. Однак, на жаль, не до кінця ще усвідомлюємо ціну миру на нашій території, де ще не чути вибухів і панує цей цінний мир. Не хочемо задуматися над історією нашого многостраждального народу, чи то байдужість, чи вплив комуністичного режиму залишив відбитки в наших головах... 29 - го липня було освячено пам’ятник українському Мойсею - Великому митрополитові Андрею Шептицькому. І, знайшлися особи, які були проти цього. Чому?

Щось подібне маємо у нашому місті Дубно, що знаходиться у Рівненській області (край партизанської слави). Було запропоновано перейменувати вулицю, на якій знаходиться наш храм Вознесіння Господнього, з вулиці Пушкіна на вулицю Шептицького. І тут почалося... Що вам поганого зробив Пушкін, а він український письменник і т.д. І якось стає соромно за свій народ. Нема права його осуджувати, бо від 1832 року територія була окупована російською імперією і залишила свої сліди, а ще більше зробила комуністична влада. Але прийшов вже час, щоб прокинутися, щоб задуматися над своєю історією. Не потрібно чекати, щоб у нас вибухнув якийсь ворожий снаряд, який пробудить нас. Навчімося жити теперішнім днем і цінувати кожну хвилину нашого життя, яку, слава Богу, проживаємо у мирі. 

Дякуймо Богові, як ті молоді люди, що приходять кожного дня під стіни монастиря після важкої праці до молитви. Цінуймо тих постатей, завдяки яким збереглася наша держава, і віддаймо їм належну вдячність, адже вони ціле своє життя посвятили, щоб зберегти національні цінності, щоб Україна була вільною і незалежною.

На даний час перейменування вулиці залежить від громадського опитування. Це буде своєрідним екзаменом, який покаже наскільки ми любимо наш український народ і тих постатей, які присвятили своє життя для служіння Богові і своєму ближньому.

Кожен може нас підтримати, написавши електронний лист на цю адресу (rada@dubno-adm.rv.ua), із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, з 

25 липня по 25 вересня 2015 року включно. 

Пам’ятаймо, що історію і долю українського народу творимо ми.

Надія ще є...

З молитвою отець Роман Бобесюк

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: