Колективу ERVE.UA «підкорилася» найвища точка України (ФОТО)

Сьогодні в Україні відзначають День журналіста. Напередодні колектив Рівненського агентства новин ERVE.UA «підкорив» найвищу точку України – Говерлу. Таким чином команда журналістів вирішила відзначити професійне свято. На вершину вдалося дістатися за дві години та десять хвилин. Як це було, а також поради для першопрохідців читайте у матеріалі Анастасії Боднарської.

Стартували «ервеюейчики» від спортивної бази «Заросляк». Перші кілька сотень метрів більшість озиралася навколо, милувалася краєвидами, вдихаючи неймовірне повітря. Цікавість та питання: «Що ж там на Говерлі?» мотивували йти далі. Попри негативний прогноз погоди ми сподівалися, що дощ нас омине. Бо до моменту підняття на гору світило сонечко. Проте цього не сталося. І це був не просто дощ, а справжня гроза із градом.

(на фото: Сергій Ющишин, Юлія Друктейніте, Вікторія Максимчук, Анастасія Боднарська)

Закутавшись у дощовики, на брилах слизького каміння на одній із гір, ми перечекали природну стихію. Після опадів земля «їздила» під ногами. Утворилася багнюка. Йти вверх було все важче і важче. Я просила колег залишити мене на півдорозі, але вони лишень казали: «Ти зможеш!».

Подолавши новий схил, я бувало подумала, що це вже вершина. Зауважимо, що багато хто так і думає. Однак, це лише остання точка перед фінішом.

Ми були змоклі, холодні, втомлені і брудні. Туристи, які спускалися з вершини, підбадьорювали нас, мовляв, лишилося ще трішки. Найважче було на останніх кількасот метрах.

Каменюки були слизькими, доводилося дуже обережно ступати, аби просто не скотитися вниз. Чим вище ми піднімалися, тим більше хмари «лягали» нам на плечі. Ми були ніби на небесах.

У голові залягла думка, що ще так довго йти туди - на Говерлу. Та враз я почула слова: «Вітаю, друзі, ми на Говерлі!».

Чесно, я думала, що то якийсь сон чи моя уява. А ні, моя нога і справді ступила на гору. Мрійливість на цей раз зіпсував крижаний вітер. Зуб на зуб не потрапляв. Поверхня гори мені здалася схожою на Місяць. Навколо був туман та практично нічого не було видно.

Усі негативні емоції зникли, коли ж стало зрозуміло, що ми насправді підкорили Говерлу. Так, шлях видався важким. Але одна думка про те, що ти ходив ногами під самими небесами не дає спати спокійно…Ось тоді я відчула справжній адреналін!

Вниз ми спускалися веселіше. Шлях назад у нас зайняв дві з половиною години. За цей час ми вже встигли висохнути на сонечку, яке нас супроводжувало дорогою.

Відтак, виходячи з власного досвіду, хочемо дати декілька порад майбутнім «підкорювачам» Говерли:

- попередьте рідних та близьких куди ви їдете та коли збираєтеся підніматися у гори.
- дізнайтеся прогноз погоди у день сходження;
- обов’язково беріть з собою дощовик. Чим довший – тим кращий.
- в руках нічого не несіть, краще складіть все у рюкзак. Зокрема, там має бути вода, медикаменти та легкий перекус . Якщо ви реагуєте на зміну погоди та страждає низьким тиском – візьміть шоколад;
- на голову зав’яжіть пов’язку, або одягніть кепку чи панамку;
- одягніть зручні кросівки або ж черевики;
- одягайтеся легко, але тепло;
- зарядіть телефон, у горах де-не-де працює мережа;
- обов’язково беріть з собою хороший настрій!

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: