Рівнянин створив перший у світі індонезійсько-український словник (ФОТО)

Перший у світі індонезійсько-український словник, який об’єднав 16 тисяч слів із ділової та повсякденної лексики, створив рівнянин Михайло Іжик. Над ним хлопець працював впродовж 4 років і цієї осені «творіння» побачило світ.

Як розповів ІА «Ервеюей» сам Михайло, ідея видати такий словник у нього виникла ще в 2009 році, після повернення з мовного стажування за урядовою освітньою програмою Республіки Індонезія «Дармасісва» у місті Джакарта. 

2.jpg

До цього Михайло Іжик вчив китайську, малоазійську, англійську і німецьку мови. А вивчати індонезійську він почав лише приїхавши на стажування. Зараз хлопець каже, що мова у цій країні доволі проста, а він опанував її повністю за 11 місяців життя в Індонезії.

6.JPG 
Отримані там знання і досвід стали дуже корисними. Відтак, повернувшись в Україну він почав працювати над створенням словника. За словами Михайла, за основу для свого «дітища» він брав оксфордський індонезійсько-англійський словник, також вивчав індонезійсько-китайський та індонезійсько-російський словники. Щоправда, останній, каже хлопець,  доволі недосконалий. Адже у ньому подається  багато архаїзмів і міститься лише 8 тисяч слів. 

У результаті, вийшла перша лексикографічна праця з індонезійської мови у вітчизняному мовознавстві. Словник містить 16 000 слів, що активно функціонують у цій мові. Окрім загальновживаної лексики, він містить чимало понять із різних галузей знань – економіки, юриспруденції, медицини, культурології, історії тощо. А також понад 1500 акронімів та скорочень, що вживаються у сучасній індонезійській мові, які були виділені в окремий розділ.

3.JPG

Індонезійсько-український словник видалили тиражем у 500 примірників за фінансової підтримки Посольства Індонезії в Україні. Відтак, і більшість екземплярів видання розповсюджується на розсуд Посольства. 

Як виникла ідея видати такий словник, звідки потяг до екзотичної мови та які курйози зустрічалися під час роботи над виданням Михайло Іжик розповів у ексклюзивному бліц-інтерв’ю кореспонденту ІА «Ервеюей».   

4.JPG

- Михайле, ІА «Ервеюей» вітає тебе з виданням словника. Розкажи, як виникла ідея створення такого екзотичного продукту?

- До цього в Україні навіть студентам не було звідки вивчати індонезійську мову. Тому проживши в Індонезії майже рік, мені захотілося прокласти своєрідний мовний місток між двома країнами і створити індонезійсько-український словник.

- Провчившись майже рік в Індонезії, що можеш сказати про рівень вищої освіти в цій країні?

- Система вищої освіти в Індонезії запозичена з США. Тобто впродовж навчання в університеті студент вивчає предмети своєї спеціальності, а не все підряд, і це дає свій результат. Знаю багатьох українських студентів, які поїхавши на стажування в Індонезію залишилися продовжувати там навчання.

- Що найбільше вразило в Індонезії?

- Напевне, острів Балі – це дуже гарне місце. А також позитивне ставлення людей до життя. Наприклад, невдачу вони сприймають як період між двома успіхами, живуть у гармонії із собою, навколишнім світом. Взагалі, варто сказати, що це дуже екзотична країна. Там нормально, якщо в барі по стінах лазять ящірки, або якщо трішки відхилитися від дороги, то потрапиш у густі хащі. Тому треба бути дуже обережним

- Не страшно було з українського «цивілізованого» побуту потрапити у країну небезпечної екзотики?

- Коли приїхав у Індонезію, то спочатку не міг звикнути до екзотики, яка у цій країні виходить на перший план, а повернувшись в Україну довелося звикати до наших реалій. 

- Як вважаєш, що  Україна могла б перейняти в Індонезії для себе?

- Взагалі, варто сказати, що в Малайзії,  Індонезії, Китаї реалії підігнані під кліматичні і природні умови, а основним видом прибутку є туризм. Тому тут все розвивається у цьому напрямку. У цьому плані є чого повчитися Україні в екзотичних країн. Адже наша країна має рекреаційні ресурси і при вдалому підході можна себе забезпечувати, «розкрутивши» туристичні місця.

- Ти багато подорожуєш, що вдалося взяти для себе із екзотичних мандрівок?

- Я побував у 16 країнах світу. Із кожної мандрівки привозив певний досвід та враження. Наприклад, в Китаї я зрозумів, наскільки там практично та раціонально побудовано життя. Щоправда, проживши там 6 місяців, також дійшов висновку, що міф те, що китайці працьовиті, вони розвинулися за рахунок хитрості і правильно організованому процесу. Також я вважаю, що Україні варто брати приклад з Китаю. Там також створюють сприятливі умови для розвитку середнього і малого бізнесу, немає перешкод для його розвитку. А в Японії мені сподобалося те, що у них все життя побудовано за «Кодексом честі», незважаючи на те, що самураїв вже давно немає. Також японці дуже відповідально ставляться до роботи і в усьому викладаються на всі 100% - в навчанні, роботі, відпочинку. А Індонезія – це країна для любителів екзотичного та активного відпочинку, хто хоче побувати на вулканах і в цікавих клубах.

- Побувавши за кордоном, не виникало бажання жити і працювати в одній з екзотичних країн?

- Постійно жити за кордоном не хочу. Звичайно, там багато можливостей, цікаво і корисно провести там певний час. Проте для мене важливий нерозривний зв'язок з Україною. Окрім того, я вважаю, що в нашій країні є над чим працювати і здобутий за кордоном досвід лише сприятиме цьому.

5.JPG

Спілкуючись з кореспондентом ІА «Ервеюей», Михайло Іжик повідомив, що вже на початку 2014 року планує випустити друге видання індонезійсько-українського словника. 

Хлопець не відкидає, що, можливо, він вийде із доповненнями і сподівається, що тираж словника становитиме декілька тисяч примірників. Але для цього, каже Михайло, напевне, потрібно знову з’їздити в Індонезію. 

Наразі ж словник українця розповсюджується посольством Індонезії в Україні. Його вже отримали дипломати і люди, які безпосередньо співпрацюють з цією країною. Словник також можна знайти у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Вікторія РИЧКО

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: