Офіцер в спідниці: рівненська рятувальниця слідкує за безпекою навіть поза роботою (ІНТЕРВ`Ю)

Ця тендітна жінка з легкістю може зібратися за одну хвилину, спуститися з дев’ятого поверху по канату і виїхати на місце пожежі. Нині співробітник прес-служби ГУ ДСНС України у Рівненській області Олена Гуменюк, а в минулому – інспектор та диспетчер рятувальної служби розповіла кореспонденту ERVE.UA про власний життєвий шлях та робочі будні.

- Олено, чому ви обрали професію «рятувальник»?

- Старша сестра Тетяна Лобода пішла навчатися на рятувальника. Приїжджала додому і розповідала, як це цікаво, як їй все подобається. Я слухала, захоплювалася її розповідями. В якийсь момент вирішила, що теж хочу стати рятувальником. Мої рідні вітали таке рішення. Приклад я взяла з сестри.

- Де навчалися?

- Спочатку вступила у Львівський університет безпеки життєдіяльності. Там навчалася 4 роки. За цей час ми вчилися робити все: і по драбині на дев’ятий поверх вилазити, а потім по канату спускалися. Спочатку страшно, але переборюєш страх і звикаєш. У 2008 році після закінчення ВНЗ пішла працювати диспетчером у пожежну частину Рівного. Саме там я працювала на виїздах з пожежниками, під час ліквідації вогню. Хлопці гасять пожежу, а я фотографую, збираю інформацію. Працюючи, паралельно навчалася на заочній формі у Черкаській академії імені героїв Чорнобиля. З 2015 року стала представником прес-служби ГУ ДСНС України у Рівненській області.

- Який виїзд на пожежу найбільше запам’ятався?

- Перший. Чесно кажучи, нині це трохи смішно згадувати. Пам’ятаю, приїхали ми на пожежу, в чоловіка згоріла фура. А він каже, що взяв її у кредит. От він плаче, а я за ним собі плакати починаю. Спочатку важко було. А тепер вже звикла, бо це стала буденна робота.

- Коли отримали офіцерські погони?

- У 2009 році я почала носити горде звання «офіцер». Раніше не могла стати офіцером, тому що не було відповідної посади на роботі. Коли ж з’явилося вільне місце, то я отримала погони. Тепер мені рік залишився до отримання звання «майор». 

 

 

- Як ваш син відноситься до того, що його мама-офіцер ще й в рятувальній службі?

- Мій майже 5-річний син Дмитрик до цього звик. Знає, що мама працює з рятувальниками. Хоча, пам’ятаю, як одного разу ми проводили лекцію про правила безпеки життєдіяльності у дитсадку, в якому він навчається. Там були присутні 8 груп діток. І серед них мій синочок. Ой, скільки в нього тоді було радості! Він був у захваті, що це його мама прийшла проводити заняття. Тоді він був дуже щасливий. І правила безпеки життєдіяльності Дмитрик дуже добре знає.

 

 

- Чи застерігаєте людей від небезпеки у неробочий час?

- Як і кожен рівнянин я звертаю увагу на те, яка ситуація навколо. Звичайно, можу зробити зауваження, коли бачу, що може трапитися щось небезпечне. Але вважаю, що але вважаю, що кожна людина повинна дотримуватись елементарних правил безпеки життєдіяльності як в побуті так і на відпочинку та бути прикладом для майбутнього покоління. Адже нехтування цими правилами може призвести до непоправних наслідків.

 

Спілкувалася Анастасія БОДНАРСЬКА

Фото з особистого архіву Олени ГУМЕНЮК 

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: