Хто ти, Сергій Гемберг?

Сергія Гемберга зараховують до кола відомих рівнян, хоча більшість жителів міста його не знає. Місцеві політики та бізнесмени не гребують звертатися до нього за порадою. До його думки прислухається навіть мер Рівного. Сам він мріє зробити наше місто «розумним», а ще - «підсадити» усіх на джаз, інформує кореспондент ERVE.UA.


Довідка: в минулому директор центрального відділення ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в м. Рівне, нині комерційний директор компанії «Fine City Development», президент Рівненського джаз-клубу «ДжЕм», співорганізатор джазового фестивалю «Art Jazz Cooperation», учасник платформи взаємодій «Простір».

Проект «Rivne smart city», який на початку цього року активно рекламували, зараз трохи «заглох». Чому?
Він є концепцією розвитку майбутнього міста. Розуміючи, що міський бюджет його не потягне, ми вирішили допомогти, маючи свою компетенцію в певних питаннях. На прикладі інших міст видно, що цей проект реально втілити, використовуючи грантові кошти. І повірте мені, тут немає жодної корупційної складової, адже громадські організації на цьому не заробляють. Зараз проект перебуває на етапі переосмислення, бо ми вирішили, що, в першу чергу, акцентуватимемо увагу на освіті. Адже розумне місто без розумних людей не можливе.

Яка нині ситуація із «карткою рівнянина». Що заважає її впровадити?
Вона однозначно буде, адже підписана угода з «Ощадбанком». Хоча реалізація відтерміновується. Зараз немає можливості її використовувати, тому й не впроваджуємо. Думаю, що платникам податків буде дуже важко пояснити чому, до прикладу, в рік виділяється мільйон гривень для десятьох програмістів. Хоча всім відомо, скільки нині заробляють IT-спеціалісти. Зараз мені важко сказати конкретні дати чи пояснити систему впровадження «картки рівнянина», адже треба напрацювати механізм. Нині ми вивчаємо досвід інших міст, де діє схожа система. Наприклад, «картка киянина» була прив’язана до банку «Хрещатик», а він «лопнув», тому виникли проблеми. Цей момент нас дуже хвилює.

З бюджету міста на організацію джазового фестивалю виділили 38 тисяч гривень. Чому з кишені рівнян мають витрачати гроші на комерційний проект?
Ми є громадською організацією і не заробляємо на цьому. В нас дуже багато витрат, зокрема, логістичні (проживання, харчування – прим. ред.). Відтак попросили, аби місто взяло на себе гостьові витрати. І це лише одна десята витрат із загального бюджету заходу. Ви ж бачили, який рівень музикантів був. Ми заслуговуємо, щоб до Рівного такі виконавці приїжджали. Для мене джаз ніколи не був комерційним проектом, якщо не вистачає на організацію, то я даю власні кошти.


Як ви гадаєте, чи потрібно культурні заходи в місті проводити за спонсорські кошти, аби не витрачати на це бюджетні. І чи взагалі реально це зробити?

Нічого немає поганого в тому, що проект заробляє гроші. Але в нас люди всі «голодні і злі», бо ми не вміємо відпочивати. Немає альтернативи відпочинку, дуже мало фестивалів та інших цікавих заходів. Невід’ємною складовою муніципалітету є підтримка індексу щастя своїх громадян. Тому має бути чітка політика у міста, яка стосується проведення культурних заходів. Проте ,з іншої сторони, управління культури – це не івент-агенція, бо їхня функція зовсім інша. Вони не повинні влаштовувати шоу, краще б передали цю функцію людям, які професійно це роблять, а самі лише контролювали б виконання замовлення. Зробили б календар подій.

Які плани у Art Jazz Cooperation на 2017-й рік?
Ми святкуватимемо десяту річницю і попросимо гроші з бюджету (посміхається,- прим. ред.). Цей фестиваль є візиткою міста, багато хто спеціально на нього приїздить з інших міст. На п`яту річницю фесту в нас виступала Ніно Катамадзе, хочу запросити її знову і ,звісно, зібрати всіх друзів фестивалю. Для цього зробимо побільше безкоштовних майданчиків по Рівному.


Нещодавно відкривається креативний громадський центр «Відкритий офіс», над яким працювала платформа «Простір». Чим цей проект цікавий для Рівного?

Ми будемо проводити різноманітні зустрічі, майстер-класи, хакатони де рівняни зможуть отримати і поділитися своїм досвідом, обговорюватимуть ідеї розвитку розумного міста. Знову повторюся, це довгостроковий проект. Не на один місяць, чи рік. Зараз ми робимо великий акцент на розвитку НУВГП, який надав нам місце для «Відкритого офісу». Він створює свій фонд і скоро оголосить конкурс проектів. Рівняни повинні створювати стартапи, а не лише бути споживачами. А ми будемо допомагати шукати гроші на їх реалізацію.

Хто чи що допомогли у свій час Сергію Гембергу стати тим, ким він є зараз?
В першу чергу, батьки, друзі та оточення. Не малу роль відіграли обставини. Одним словом, потрібно постійно працювати на собою, розвиватися і боротися за все у цьому житті.

Ви дуже близькі до мера Рівного Володимира Хомка, разом їздите у відрядження…
Так, ми товаришуємо, у нас є спільні друзі. Зокрема, Надія Гладкевич. Ми з ним почали спілкуватися після кількох років проведення джазового фестивалю. Хоча ми і близькі по духу, але немає ніякого «панібрацтва». Володимира Євгеновича я дуже поважаю. Вважаю, що він на своєму місці перебуває. Хоча інколи не встигає за розвитком якихось технологій, але я в цьому йому допомагаю.

Ніколи не хотіли стати депутатом?
Ні, хоча я не зарікаюся. Я в політиці ніколи не брав участі, і та система, яка є, мене не приваблює. Завжди був ініціативним і таким буду. Я не інтриган, за натурою дипломат, тому, мабуть, і не йду в політику.

Чи запрошували вас на роботу в державні структури?
Запрошували мене в Київ, але це було давно. Після Революції Гідності я був радником з питань інвестицій екс-голови Рівненської ОДА Сергія Рибачка. Нині я радник мера Рівного. Мені нецікава державна служба. Я себе можу реалізувати в приватному секторі та громадському. І питання не лише у зарплаті, а в команді. У нас в місті її немає. Є політичні партії, якими керують із столиці, а місцевого лобі немає. Тому і немає лідера, який би це все об’єднав.


За порадою до вас часто звертаються політики?

Моїм хорошим другом є Юрій Вознюк, з яким ми вчилися в школі. З ним ми дуже багато обговорюємо різних речей. Та я спілкуюся з багатьма іншими відомими особистостями.

Ви відомий серед рівненських еліт, але для громадськості залишаєтеся у тіні...

У мене немає цілі здобути пізнаванність. Я, як і кожна людина, маю коло спілкування: сім`я, друзі, робота. Зокрема, серед знайомих по роботі, як ви сказали, є люди з кола політичної чи бізнесової еліти.

Ви пам’ятаєте свій перший серйозний стартап?
Їх було багато. Відношу себе до кола серійних підприємців. Хоча, якщо пригадати, то в 19 років я зробив перший Інтернет портал «Ділове Рівне», це був 1999 рік. Він по-суті став першим моїм стартапом. Згодом був джазовий фестиваль, проект «Телепортус», який нині є лідером серед організаторів онлайн-трансляцій. Але всього б не було без команди, яка мені це допомагає реалізовувати. Вона основа основ.

Кого ви бачите на посаді мера Рівного після Володимира Хомка?
Нікого. Повернемося до поняття команда, а її наразі немає. Я не бачу людей, які готові спина в спину стати і працювати. Як вже говорив, не вірю у цю систему, яка є зовсім неефективною. В тому числі, мова йде про гроші. Як можна нормально працювати за зарплату в 5 тисяч гривень в місяць. Спочатку потрібно закрити всі базові питання життя, а далі можна працювати на благо країни. Тобто, в своє задоволення.


Юлія ДРУКТЕЙНІТЕ

фото із власного архіву Сергія Гемберга

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: