Електронне Рівне: як ентузіасти задумали грандіозне перетворення

В той час, коли більшість із обласних центрів України масово впроваджують електронне самоврядування, Рівне «пасе задніх». У нас немає навіть електронних петицій. До слова, навіть в Дубно їх вже запровадили. Лише кілька тижнів тому про програму електронного розвитку міста почали активно говорити. На останній із сесій Рівнеради мер міста Володимир Хомко зазначив, що цими питаннями керує не він, а платформа взаємодій «Простір». Кореспондент ERVE.UA поспілкувалася з однією із засновниць громадської організації Надією Гладкевич, аби з’ясувати, чому саме цій організації довірили важливу справу для розвитку міста.

Надія Гладкевич є генеральним директором групи компаній «Реноме». Минулого року брала участь у виборах до Рівнеради від партії «Солідарність», але не вступила у її ряди. Нині є членом виконкому міської ради.

На меті громадської організації, яку створили кілька місяців тому, реалізація кількох проектів. Зокрема, RIVNE SMART CITY - розробка стратегії розвитку Рівного в концепції «розумного міста», в рамках якої планують впровадити електронне самоврядування.

-Ми довго думали, як місто може розвиватися і що тут є такого, що немає в інших. Раніше наповнювали бюджет Рівного металургія та різні заводи. Зараз цього всього немає. Освіта у нас погана, окрім кількох спеціальностей. Потрібно брати звідкись ресурс. Нині ми робимо ставку на програмістів. Попит на них шалений. В Україні не вистачає 800 тисяч спеціалістів цієї галузі. Відтак, ми вирішили, що RIVNE SMART CITY – це шлях для залучення внутрішніх ресурсів, який зробить місто розвинутим.



Програми, які будуть використовуватися, розроблять програмісти «Реноме»?
- Ні, ми будемо використовувати вже існуючі, які добре працюють. Насправді, перевести все у електронний вигляд дуже складно. У міській раді взагалі не знають, як це робити. Особливо це стосується питань архітектури. Багато депутатів вважають, що це лишня трата коштів. З однієї сторони, це вартуватиме грошей у плані придбання нових комп’ютерів та ліцензійних програм. Але це вкладення на роки. Ми будемо глухою провінцією, якщо ми цього не зробимо.

Одним із важливих елементів роботи електронного самоврядування – документообіг. Яку програму ви будете використовувати?
- Ми нині розглядаємо варіант використання програми, яку надає Адміністрація Президента. Система безкоштовна, але потрібно купити всі ліцензії, а це - значна сума. Тому ми проводимо наради за участі  IT- спеціалістів міськради та наших і обговорюємо плюси, і мінуси цієї програми, можливість її використання у Рівному. Позитивним моментом у системі є те, що крок за кроком можна прослідкувати, у кого знаходиться певний документ після відправлення його в офіційну установу. Наразі ми перевіряємо, яка у нас база (технічне забезпечення - прим. ред.), аби під час вивчення інших аналогічних програм була ясність.



Доведеться повністю купувати нову техніку?
- У них комп’ютери дуже старі. У міськраді непогані спеціалісти, але хлопці не вірять, що їм буде надана нова техніка. Але це потрібно однозначно зробити.

Хто буде вирішувати, яку систему документообігу обрати?
- Ми не можемо приймати самі такі рішення. Це зробить міська влада. Плануємо, що це буде публічне обговорення, де ми покажемо аналіз всіх програм, якими користуються в інших містах і, як вони працюють. Тоді оберуть кращу.

Коли і в який спосіб будуть запущені електронні петиції?
- Нині розробляється портал Рівного. Це не просто сайт, як багато думає, а ціла система, яку постійно можна доповнювати і писати нові програми. Усі електронні петиції будуть розміщені там. Їх вже давно чекає велика кількість рівненських активістів. Адже петиція – це не скарга, а засіб впливу на певні речі. Спосіб об’єднання та обговорення. Попередня вартість порталу - 400 тисяч гривень. Зауважу, що стільки ж виділили з бюджету на підтримку старої програми. Думаю, за півроку все працюватиме.

Окрім електронного самоврядування, «Простір» має відношення до впровадженням «Картки рівнянина». Зокрема її розробляє «Ощадбанк», який є клієнтом компанії «Реноме».
- Ця картка – це така собі територіальна ознака, яка дозволяє користуватися пільгами. І це в свою чергу спосіб контролю бюджетних коштів, які виділяються, зокрема, на проїзд. За допомогою ідентифікації ми порахуємо скільки реально є пільговиків і суму витрат. Ми вирішили співпрацювати з державним банком через те, що він захищений. І не дай Боже щось станеться, держава повинна буде повернути кошти. Фактично, рівняни не зобов’язані класти на картку гроші, хоча нею можна буде користуватися, як платіжною карткою. Згодом її можна буде використовувати під час голосування, коли потрібні персоніфіковані дані, чи отримання іншої інформації.



Багатьох цікавить зовнішнє оформлення «Картки рівняна». Хто буде його розробляти?
- Дизайн картки буде робити «Ощадбанк». У них є картка, виконана з використання українського орнаменту. Я думаю, що такою і буде «Картка рівнянина». Оскільки розробка нового дизайну потребує міжнародного затвердження, є відповідні стандарти і не все так просто. Звісно, ми будемо надавати свої рекомендації, але остаточне рішення за банком. Зауважу, що зовнішній вигляд це не головне. Важливо те, яку користь ця картка приноситиме рівнянам. Ми плануємо ще розробити картки для школярів та студентів.

Які джерела фінансування у ГО «Простір». Ви взагалі зареєстровані офіційно?
- Так, ми офіційна громадська організація. Джерело фінансування поки у нас одне – вступні внески у розмірі 1200 гривень. Ми просимо, щоб члени ГО давали їх однією сумою. Надалі ми будемо залучати різних інвесторів та грантові кошти. Але з міської ради ми не фінансуємося. До «Простору» можуть вступити ініціативні рівняни, але які не є членами політичних партій і не планують будувати кар’єру політика.

Юлія ДРУКТЕЙНІТЕ

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: