Землі для АТОвців: ділянок не вистачає, але їх шукають

фото: Кременчуг Тудей

Про виділення земель для учасників АТО в Україні говорять вже кілька років. Десь це право ветеранів виконується одразу, а десь навпаки. Кореспондент ERVE.UA вирішив дізнатися, що нині коїться у сільських радах Рівненського району і чи є у них проблеми із землею. Нам вдалося поспілкуватися із сільськими головами Заборолева, Обарова та Олександрії.

До складу сільської ради Заборолева входить село Боянівка. На території міської ради мешкає 20 учасників АТО. У 2015 році бійцям виділили 16 земельних ділянок. А нещодавно на сесії сільської ради вирішено виділити ще одну за межами населеного пункту для важкопораненого учасника АТО. Вільних земельних ділянок не було, тому була домовленість з головним управлінням Держгеокадастру України у Рівненській області про виділення землі для садівництва.

«Окрім цієї за межами населеного пункту ще виділено 3 земельних ділянки для учасників АТО із Заборолева та ще 1 ділянку для бійця з Хустинського населеного пункту, адже там теж брак земельних масивів. Конфліктів з громадянами чи за землю у нас не було. У 2016-му були вільні ділянки навколо населеного пункту. Крім бійців АТО, виділили їх для «чорнобильців» та людей, яким не вистарчає житлової площі.

Черг для отримання земель у нас немає, тим паче земельний кодекс України не передбачає черговість. АТОвець пише заяву щодо потреби виділення земельної ділянки та вказує приблизну площу на будівлю і вже на сесії сільської ради депутати приймають відповідне рішення. Якщо є вільна земельна ділянка у межах сільської ради Заборолів- Боянівка, то ми виділимо йому цю частину землі. Якщо немає то це розглянеться у головному управлінні і виділиться ділянка за межами сільської ради», - розповідає сільський голова Заборолева Микола Шустов.

В Україні усі учасники АТО мають право на отримання земельних ділянок. Але як виявилося чим «дорожча» земля згідно з географічним розташуванням, тим складніше її отримати , переконався кореспондент ERVE.UA поспілкувавшись із головою селища Обарів.

До цієї сільради входить також село Ставки. На території сіл мешкає 24 учасника АТО.

«Нині виділено 11 земель для садівництва, 1 - для будівництва і 1- для сільського господарства. Окрім цього 13 земель для будівництва вже закріплено за учасниками АТО. Виділено землі за межами сільської ради, вона розміщена доволі близько до Рівного. А це навіть зручніше для бійців. Черги на отримання земель у нашій сільській раді є, адже землі усім не вистарчає», - зауважив сільській голова Обарова Віктор Виговський.

У свою чергу Олександрійській сільській раді підпорядковані такі населені пункти як:Волошки , Пухова , Нова Любомирка , Три Копці та Сваття. На території сільської ради мешкає 38 учасників зони АТО та одна сім’я загиблого воїна. Під сільське господарство виділено 12 ділянок, для будівництва – 24, для садівництва -1 ділянка в межах сільської ради. На даний момент вільних земель немає.

«У нас є реєстр учасників АТО. Він існує з червня 2015 року, там ми записуємо усіх бажаючих. Боєць каже за яким призначенням землю хоче отримати і як тільки таку найдемо зразу повідомляємо йому. На превеликий жаль у нас справді складна ситуація з виділенням землі.

Коли «АТОвець» з іншого міста чи села просить виділити землю, вона йому аргументовано відмовляє, бо землі немає», - розповідає сільський голова Олександрії Тетяна Михасюк.

Варто зауважити, що чинним законодавством України не встановлено «територіальних» обмежень щодо реалізації громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Тобто відсутні норми, у відповідності з якими такі особи мають право реалізувати безоплатну приватизацію лише в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, в якій вони зареєстровані).

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: