«Міфічний» рівненський спорткомплекс: мрія є, грошей немає (ФОТО)

Десять років у Рівному «мурижать» тему будівництва спорткомплексу на вулиці Макарова. Грандіозна мрія розміром у 3 700 квадратних метрів. Здоровезний басейн, льодова арена, і зала на три тисячі глядацьких місць, а ще тенісні корти та баскетбольні майданчики. Цю тему педалювали багато «губернаторів» і далі розмов ще не заходило. Ось днями нинішній керівник Рівненщини Олексій Муляренко теж вирішив підняти давно запилений план спорткомплексу. Мовляв чим я гірший, за «попірєдніків». Зараз реально лише знайти гроші на проектно-кошторисну документацію, а там…буде, як буде. Кореспондент ERVE.UA з’ясовував чи омріяне будівництво стане реальністю.

«Чим ми гірші за білорусів»


Для початку маленький екскурс в історію. Проект спорткомплексу Рівненської обласної дитячо-юнацької спортивної школи розробила у 2009-му році рівненська філія УДНДІПМ «Діпромісто». А завдання їм дали після того, як чиновники з ОДА побували у Білорусі де надихнулися тамтешніми здобутками у будівельно-спортивній галузі. Тоді й вирішили щось подібне звести у місті. В ті роки цей проект оцінювали приблизно у півмільярда гривень.

Сума захмарна і бюджет області точно не потягнув би, сподівалися на державу. Але, було одне але. Чиновники з міністерства приїхали, подивилися і забули. Мовляв, таких спорткомплексів у містах-мільйонниках немає, а ви хочете у провінції будувати. Відтак окрім виділення земельної ділянки розміром 10 га, яка належала Шпанівській сільраді, за десять років діло нічого не зробили.

Однак, як ми вже згадували вище, кожен новий керівник краю піднімав це питання. Здебільшого, аби про нього, в даному випадку про голову, знову заговорили. Дуже не хочеться, аби так відбулося у 2017-му.
 

Хочуть, аби проект робили «свої»

Зазвичай вартість проектно-кошторисної документації в середньому вартує 5% від загальної вартості будівництва. Хоча з держзамовлення відсоток може зменшуватися. Як і раніше будівництво спорткомплексу планують розбити на кілька черг. Для початку зроблять спортивний зал на 3 тисяч глядацьких місць. Це багатофункціональна зала, де частина місць може трансформуватися. Важливо, що там будуть проводити не лише спортивні заходи, а й наприклад, концерти.

Втілення цього об`єкту попередньо оцінюють у 170 мільйонів гривень. Для цього з бюджету планують вже на найближчій сесії облради, яка відбудеться у березні, виділити 1, 5 мільйона гривень. Хоча реальна вартість розробки документації оцінюють приблизно в 2, 7 млн. Суму зменшують, аби не проводити тендер. А дати це завдання вже відомому нам «Діпромісту».

(із проекту 2009-го року)

«Це держана компанія, яка вміє будувати. Якщо ми виставимо проект на тендер, то може зайти невідома нам приватна компанія. Згодом, її закриють, печатки спалять і т. д. Де я їх потім буду шукати? А так, «Діпромісто» знаходиться у Рівному, вони досвідченні.

Я впевнений у якості робіт. Не бачу в цьому якихось махінацій чи нечесної гри, адже це держкомпанія. В цьому році зроблять документацію, вона пройде перевірку і у 2018-му плануємо розпочати будівництво. Тоді ж через тендер будемо шукати підрядника і джерела фінансування»,- зазначає директор департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА Ярослав Мазярчук.

Чи потрібна така «махіна» рівнян не запитували

Зазвичай перед будівництвом таких великих об’єктів проводять маркетингове дослідження, аби з’ясувати думку громади. У нашому випадку ніхто нічого не робив. Кажуть, що спортивних залів у Рівному достатньо і потрібен масштабний комплекс. Ярослав Мазярчук зауважує, що дослідження було проведене десять років тому і нічого з того часу не змінилося. Тай обговорень зі спортсменами, для яких в першу чергу будують цей об’єкт, не було. Останні зокрема, не надто вірять заявам чиновників і перебувають в режимі «спостереження». Єдиний, хто постійно на контакті з владою - директор ОСДЮСШОР Сергій Шемосюк.

(із проекту 2009-го року)

«У Рівненщини великий потенціал і нам потрібно вкладати гроші у розвиток спортивної інфраструктури, аби не втікали спортсмени. Наші олімпійці їдуть за кордон, бо не мають де тренуватися. Тому, варто сподіватися, що спортивний комплекс збудують. Наразі Рівненська область немає можливості прийняти змагання всеукраїнського масштабу»,- зауважує Шемосюк.

Будують, аби заробляти

Будівництво об’єкту розділять на три черги. Оскільки в проекті передбачено три окремі корпуси, їхнє місце розташування можна з легкістю змінювати. Що і хочуть зробити зараз. Розпочнуть будівництво із спортивної зали, яка до слова раніше була у другій черзі (по середині на фото – прим.ред).
 

(із проекту 2009-го року)


«Біля будинків по вулиці Макарова, які вже існують, ми зробимо автостоянку. Біля якої і буде цей ігровий-концертний зал. Він стане обличчям комплексу. Далі, якщо в Україні все буде добре, ми поставимо огорожу і будуватимемо другу чергу - зал із 50 метровим басейном. Останньою буде льодова арена. Зауважу, що зараз у Білорусі закривається дуже багато хокейних катків. Їхнє обслуговування надто дороге. Тому ми вирішили перенести це будівництво на третю чергу. Можливо, зробимо його комерційним, тоді буде ясно»,- зауважує Ярослав Мазярчук.


Частину земельної ділянки, розмір поки не називають, дадуть інвестору під будівництво готелю. Попередньо у плані «Діпроміста» йшлося, що він повинен бути розрахований на 60 місць. Хоча поки це лише плани. В який спосіб передадуть інвестору землю теж поки не кажуть. Ймовірно, ділянку виставлять на аукціон. Відомо одне – гроші за землю витратять на будівництво спорткомплексу.
 

(на фото - Ярослав Мазярчук)

«Зараз ми думаємо з яких матеріалів будемо робити комплекс. Ймовірно, з будівельних сендвіч панелей. Вони за якістю не поступаються іншим матеріалам. А ще їх можна замовити на заводі, й на місці лише скласти. Це робиться дуже швидко. З таких конструкцій ми нині будуємо спортзал на 800 місць у Сарнах. Вже значна частина робіт зроблена»,- додає Мазярчук.

(проект стадіону в м. Сарни)

 

Хто буде платити за розкіш?


Передбачено, що даний спортомплекс буде перебувати у комунальній власності. Окрім грошей на будівництво, потрібна значна сума на його утримання. Найбільше бюджету області, а можливо й міста, потрібно буде витрачати на утримання льодової арени та басейну. Ось розрахунки із проекту станом на 2009-й рік.

Витрати тепла:

(із проекту 2009-го року)


Водопостачання:

(із проекту 2009-го року)

Звісно, зараз вартість будівництва виросла, а розрахунки будуть іншими. Однак, за них доведеться платити з нашої кишені. Хоча для здоров’я майбутньої нації грошей не варто економити. Відтак вже потрібно шукати варіанти і джерела фінансування, а не лише займатися балачками. Бо вас, наші любі можновладці, запам’ятають по справах.


Юлія ДРУКТЕЙНІТЕ

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: