Двоголова рада: як суд «воскрешав» посаду «радикала» (ФОТО)

Після Революції Гідності нові політичні сили на Рівненщині продовжують дивувати не тільки своїх виборців та опонентів, але й самих себе. Вперше в області трапився інцидент, коли одна із політичних партій вдруге «пошила у дурні» обласну раду. Цього разу Феміда допомогла «радикалам» протистояти аж 42 депутатам. 


Як повідомляє кореспондент ERVE.UA, суддя Андрій Сало на певний час зумів «реанімувати» скинутого голову Рівненської обласної ради та повернути йому «корону».

Пора прощатись

Завдяки неймовірній підтримці з Києва та нерішучим представникам Блоку Петра Порошенка на Рівненщині головою обласної ради став Володимир Ковальчук. Партія Президента в області була «зліплена» так, щоб отримати найбільше мандатів на виборах. Адже саме кількість їх представників у залі вимагав Київ від голови Рівненської ОДА Віталія Чугуннікова. 



Тому через різницю у поглядах та амбіціях всередині фракції рівненський Блок Петра Порошенка не зміг нічого протиставити домовленостям між Олегом Ляшком та Юлією Тимошенко. А коли головний радикал країни прибув у Рівне, то вони узагалі перестали опиратися.



Але через скандали, у центрі яких постійно опинявся представник Радикальної партії, та неймовірну імпровізацію у призначенні керівників комунальних закладів обласні депутати надзвичайно швидко захотіли «закопати» свій експеримент.

Як розповіли кореспонденту ERVE.UA джерела у раді, генератором зняття Володимира Ковальчука з посади стала фракція Конкретних справ та «Батьківщина». Цим двом політичним групам не подобалося те, як Володимир Ковальчук посилював контроль над комунальними закладами області. Від БПП вимагалася лише підтримка «змови». Їм довірили посаду голови ради, яку останні так сильно хотіли отримати.  



В свою чергу, Володимир Ковальчук під час сесії сам запхнув останню голку в ляльку вуду, яку для нього сплели напередодні. Адже під час перерви він не запросив на розмову до себе керівників фракцій, а пішов радитись із своїми прибічникам та нардепом-радикалом Андрієм Лозовим, який має неабиякий вплив на його рішення. 

Під час сесії цитування з листочка закону «Про доступ до публічної інформації» для його політичних опонентів виглядало як вивішений білий прапор. 

І уже майже насміхаючись,підкинув ідею піти до суду Володимиру Ковальчуку депутат з крила фронтовиків у фракції БПП Юрій Шарманський. 


Похід до суду задля піару

Ще до свого «звільнення» Володимир Ковальчук використовував словосполучення «бурштинова мафія» задля особистого піару. І не міг пояснити журналістам, що він має на увазі під цим абстрактним поняттям. 

Також через обережність він ні разу не висловлювався негативно про БПП та діяльність керівника Рівненщині Віталія Чугуннікова, бо добре розумів у що це може для нього вилитись. А вся інформаційна війна була спрямована на вже колишнього керівника поліції Рівненщини Сергія Максимова, місце якого «по плану» мала б зайняти людина близька до «радикалів».

Але його відставка, як на диво, співпала із напіврозпадом коаліції у Верховній Раді. Отут вже до «бурштинової мафії» у репліках «радикалів», окрім Сергія Максимова, «приєднався» ще й Віталій Чугунніков. Завдавати інформаційні «удари» по «Солідарності» було вигідно не тільки для рейтингу, але й для «коаліційних» переговорів між Ляшком та Порошенком.



Потім був організований «розважальний» мітинг, у кінці якого на шостий поверх ОДА нардепи Лозовий та Мосійчук носили мотор від імпровізованої мотопомпи. І доповідь Ігоря Мосійчука на «силовому» комітеті про «дахування» незаконного видобутку бурштину на Рівненщині. Але всі чекали суду. 




Судові метаморфози

Кожне засідання Рівненського адміністративного суду Володимира Ковальчука проти 42 депутатів, які висловили йому недовіру, розпочиналося із мовчазного пікету «небайдужих» активістів, які стояли біля його дверей з плакатами, на яких були надруковані уже давно відомі цитати про «бурштинову мафію».



Інтереси «радикала» захищали адвокати об'єднання «Мицик і Партнери» зі Львова. Їх позиція була проста: «замість засідання сесії був клуб за інтересами».

«Важливе значення має у роботі державного органу вимога про дотримання процедури опублікування проекту рішення не менш як за двадцять днів. Це є гарантією ознайомлення громади з ним, а друге – можливість особи, щодо якої таку пропозицію висунули (про зняття – прим.ред.), переконати опонентів у протилежному. 



Та отримати тверезу оцінку рішення людьми, які будуть його приймати. Ще напередодні сесії ради (під час засідання президії) це питання не те, що не було готове, а взагалі не піднімалося. А з моменту закриття пленарного засідання Рівненської обласної ради головою (Володимиром Ковальчуком – прим.ред) відбулася низка незаконних дій – чергове засідання відкрила неуповноважена особа, яка не повідомила про це взагалі та штучно створила нову лічильну комісію», - розповідає свою позицію адвокат Олег Мицик.

Спочатку «честь» обласної ради особисто захищав начальник її юридичного відділу Богдан Гречко та адвокати новообраного голови Олександра Корнійчука і його першого заступника Миколи Драганчука. 

За словами Гречка, рішення про звільнення Ковальчука було правомірним, адже він не схотів далі проводити сесію. В регламенті чітко прописано, у яких випадках може бути закрите пленарне засідання.  

«Якщо під час сесії грубо порушують або перешкоджають роботі ради під час її проведення, то її можна закрити. Але таких випадків не було. Це підтверджує стенограма засідання. І позивач не зміг надати таких доказів. Ковальчук фактично відмовився вести засідання і покинув залу. Регламентом чітко передбачено, що у випадку неможливості проводити засідання головою, то його  може провести перший заступник. Драганчук (перший заступник – прим. ред.) отримав згоду більшості депутатів на це. По-друге, внутрішньо організаційні акти не повинні опубліковуватися за 20 днів, як інші. До них належать кадрові питання, адже депутати обласної ради обирають, або наймають на роботу голову ради», - апелював начальник.

Також він додав, що суд ніяким чином не може підміняти собою раду, адже не має на це повноважень.

«Питання про звільнення з посади голови Рівненської обласної ради Олександра Корнійчука не може розглядатися судом. Адже (згідно  адміністративного кодексу) суд не має права підміняти законодавчий орган. Практика Верховного суду України говорить, що ніхто не може підміняти собою орган владних повноважень, бо тоді автоматично будуть перебрані на себе усі його функції. Голова звільняється шляхом таємного голосування депутатів, тому це питання вирішується радою. Якщо суд знаходить аргументи, щоб поновити будь-якого працівника на посаді, то спочатку змушує роботодавця його поновити, а потім того, кого було призначено на те місце – звільнити», - сказав юрист.

Але він на вирішальні засідання уже не ходив (як пізніше повідомив) через хворобу. Тому просив суд їх перенести, але суддя у двох підряд клопотаннях відмовив та продовжив розгляд справи уже без нього. Хоч і не ризикнув проводити дебати без представників Рівненської обласної ради.



Після цього засідання відома правозахисниця Ліана Диновська засумнівалася у об’єктивній позиції суду. 

«За моєю оцінкою, клопотання було вмотивованим, адже юрист, який мав представляти інтереси обласної ради, захворів, а його заступник був у відпустці.  Суд був зобов’язаний перенести розгляд справи через поважну причину, а хвороба представника відповідача саме такою і є. Я не пам’ятаю жодного випадку у міському суді, де б суддя відмовив у подібному клопотанні. Було очевидно, що суддя не займав об’єктивну позицію у розгляді цієї справи. Засідання продовжили без юриста обласної ради, фактично останню позбавили можливості довести свою правоту. А не варто забувати, що судові розгляди — це, перш за все, змагальність двох сторін. Як на мене, представники обласної ради тепер мали би клопотати про відвід судді», - прокоментувала ситуацію активістка виданню «Рівне вечірнє».



На судових дебатах команда Ковальчука підсилилася ще одним адвокатом. Проти них уже виступали зовсім інші люди: працівник відділу юридичного забезпечення облради Едуард Навроцький та два адвокати Олександра Корнійчука.

Вони під час дебатів додали, що інших голів обласної ради знімали за ще курйознішою процедурою. 



За відставку «спікера» ради (в часи «регіоналів») Юрія Кітчатого взагалі голосували з голосу, тому за такою логікою його теж можна поновити на роботі.


Неоднозначність від судді

Суддя Андрій Сало ухвалив рішення про поновлення Володимира Ковальчука на посаді, але зачитав лише частину із свого рішення. Аргументованих доказів, чому позиція «радикала» правильна, ніхто не почув, бо ,згідно законодавства, він має ще п’ять днів, щоб грамотно виписати своє рішення.

 
(Кадр з фільму «Кавказька полонянка»: «Наш суд самый гуманный суд в мире»)


Тому обидві сторони не зрозуміли, як його виконати. Адвокат обласної ради твердив, що Володимир Ковальчук ще не голова, адже суд лише зобов’язав депутатів поновити його на посаді. 

Проте окрилений успіхом «радикал» вже був у «бойовому» настрої прийти на роботу і зайняти місце в кабінеті іншого голови ради Олександра Корнійчука.

Тож якщо Ковальчук із прихильниками сьогодні спробує пройти в кабінет, то «поцілує» лише двері. Адже Корнійчук, за старою традицією, буде десь у районі виконувати свої обов’язки. І з походу на роботу вийде лише шоу.



До слова варто зауважити, що суддя Сало вже не вперше виносить такі неоднозначні рішення. В області він відомий тим, що у грудні 2013 року скасував та визнав протиправним рішення сесії Рівненської міської ради «Про звернення депутатів міської ради до президента України Віктора Януковича з приводу підписання Угоди про асоціацію з ЄС». 

Чи буде апеляція

Після ухвали суду всіх цікавило лише одне питання – чи буде подана апеляція? На що юрист обласної ради відповідав, що, можливо, так. Але чи дійсно вона потрібна? Володимир Ковальчук в залі ради має підтримку лише небагаточисельної Радикальної партії. Депутатам обласної ради нічого не заважає зареєструвати проекти рішень про його поновлення та звільнення з посади. 



А на сесії їх уже підтримати. Хоч в «радикалів» ще є час, щоб провести торги та надавати щедрих обіцянок, та Володимир Ковальчук ще перед судом встиг зіпсувати відносини із фракцією «Батьківщина», через виголошення «войовничих» промов з вимогою усунення її лідера Миколу Кучерука з поcади через «зраду». 

А на першого заступника голови ради від «біло-сердечних» Миколу Драганчука була розповсюджена сумнівна інформація про те, що він має слабкість до жінок.

Усім вже зараз ясно, що дати посаду Володимиру Ковальчуку ще раз можуть лише кулуарні перемовини у столиці, бо на місцевому рівні він уже встиг «спалити усі мости». Тому якщо Олег Ляшко не вигадає, як врятувати свого протеже у Рівненській області, то в Ковальчука нічого, окрім чергового шоу, не вийде. 

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: